Комунальний заклад "Очаківський ліцей" Очаківської міської ради Миколаївської області

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо дрібні, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її. Розраховувати час – це ваш обов'язок.

3. Не випроваджуйте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, втрачає силу.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть декілька лагідних слів, зауважте, що ви поважаєте її старанність і працьовитість, що любите її не зважаючи ні на що. Уникайте подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб мені не було за тебе соромно!» тощо.

5. Забудьте фразу «Як ти вчився? Поводив себе гарно?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї запитання. Дайте їй розслабитись після важкого робочого дня. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.

6. Якщо дитина замкнулась у собі, щось турбує, не наполягайте на поясненні, нехай заспокоїться.

7. Зауваження вчителя вислухайте у відсутності дитини, а вислухавши, не поспішайте сварити дитину. І говоріть з нею спокійно.

8. Одразу ж після шкільних уроків не виконуйте з дитиною вдома розвивальні заняття. Дайте дитині 2–3 години для відпочинку, гри, спілкування.

9. Не давайте дитині виконувати завдання без перерви. За кожні 15–20 хвилин будь-якого розумового навантаження дитині необхідно відпочити10–15 хвилин.

10. Давайте дитині працювати самостійно, не стійте над нею. При необхідності – допоможіть їй, підтримайте словами: «Ти все вмієш», «Давай поміркуємо разом».

11. При спілкуванні з дитиною не удавайтесь до виразу: «Якщо ти будеш добре вчитися (поводити себе), то…»

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути її справи.

13. У сім'ї повинна існувати єдина тактика спілкування дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо її навчання і виховання вирішуйте без неї. Частіше звертайтесь до літератури для батьків.

14. Звертайте увагу на стан здоров'я дитини. Найчастіше об'єктивні показники втоми: головний біль, поганий настрій.

15. Не нагадуйте дитині перед сном про неприємні речі, про роботу. Почитайте книгу і допоможіть дитині розслабитись. Розмовляйте тихим, спокійним голосом.

Успіхів вам!

Період адаптації дитини до школи може тривати від 2–3 тижнів до півроку, це залежить від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер взаємостосунків з оточуючими, тип навчального закладу (рівень складності освітньої програми) і ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.

Важливим чинником є і підтримка дорослих — мами, тата, бабусь і дідусів. Чим більше дорослих нададуть посильну допомогу в цьому процесі, тим успішніше дитина адаптується до нових умов.

Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, педагогам, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.

Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дужебагато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.
До важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.

Змінюється соціальна позиція: до цього він був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, денавчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школивідбувається не одразу. Не день і не тижденьпотрібно для того, щоб призвичаїтисядо школи по-справжньому. Це доситьтривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму.Лише через 5–7 тижнів поступовопідвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність.
Шкільна дезадаптація – це втрата дитиною навчальної мотивації, конфліктність у спілкуванні з учителем й однолітками, схильність до порушень у поведінці, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження. Перша причина шкільної дезадаптації пов’язана з характером сімейного виховання, друга причина – труднощі у навчанні і поведінці.

Адаптація першокласників до шкільного життя відбувається легше, якщо батьки будуть:

- усвідомлено ставитися до особистого права дитини на помилку. У цьому випадку дитині необхідно пояснити, що всі ми «вчимосяна своїх помилках» і тому від цього ніхтоне застрахований;

- показувати першокласнику, що вони впевнені в його потенціалі і можливостях.Тут головне, щоб дитина усвідомлював той акт, що в будь-яку важку хвилину ви його підтримаєте. Для малюка, у якого відбулися зміни в житті (він став школярем) це дуже важливо. Але не забувайте, що дитина повинна також розраховувати і на своїможливості та сили;

- навчити дитину раціонально розподіляти свій час і витрачати енергію. Для цьогонеобхідно, щоб першокласник відводив спеціальний час для виконання домашнього завдання і при цьому мав вільний час на відпочинок і спілкування з друзями;

- не змушувати першокласника методом «батога» добре вчитися або мати зразкову поведінку в школі. Пам'ятайте, що це має відбуватися усвідомлено і не порушувати його звичний і спокійний ритм життя;

- бути завжди терплячими, наполегливими ів той же час добрими до вашого малюка. Завдяки саме вашому відношеннюдо першокласнику, його адаптація в школіпройде набагато швидше. Адже тільки батьки здатні допомогти своєму чаду пережитибудь-які зміни і труднощі в його житті.

Ще декілька важливих рекомендацій батькам:

— ніколи не займайтесь вихованням дитинив поганому настрої;
— оцінюйте вчинок, а не саму дитину. Сутність людини і її окремі вчинки не одне і те саме;
— надайте дитині самостійність, ане контролюйте кожен її крок;
— не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів;
— не підказуйте дитині готового рішення,а показуйте можливі шляхи.

Успіхів вам!